Опис

Мета дослідження – дослідити сучасний стан популяцій баранцевих на території Луцького району.

Завдання дослідження:

1.     Проаналізувати стан досліджуваної проблеми, узагальнити екологічний досвід провідних науковців та видатних екологів, визначити основні напрямки дослідження.

2.     Вибрати основні методи дослідження, опираючись на стан дослідженості та джерела.

3.     На основі аналізу наукових праць та практичним шляхом виявити напрямки роботи для вирішення проблеми.

Об’єкт дослідження – баранцеві Луцького району.

Предмет дослідження – фауна та екологічні особливості баранцевих.

Свій вклад у вивчення орнітофауни заходу України внесли І.Р. Марисова та Т.В.Черватюк ( 1960,1961,1965). І.Р. Марисова описала на Волині слукву, баранця звичайного і баранця великого.

Н.І.Сребродольська (1964) описала екологію, фенологію, чисельність, паразитофауну куликів волинських озер. Також Н.І. Сребродольська разом із студентами – дипломниками зібрала для Львівського природничого музею колекцію яєць і пуховиків ( пташенят) баранця та коловодника.

К.А.Татаринов та О.М. Охримчук (1969) описали процес синантропізації куликів Волинської області.

К.А. Татаринов займався дослідженням куликів на луках, болотах та берегах річок та озер волинської області. Свої дослідження він описав у книгах «Фауна хребетних заходу України», «Наші друзі: на землі, у воді, в повітрі» та інших.

Детально описав баранцевих М.А. Воїнственський у книзі « Птахи», а у книзі «Птахи наших лісів» він описує слукву.

Цікаво описана екологія куликів, а також мисливські історії та способи полюванняна баранцевих у книзі В.Є.Германа «Охота на болотную и луговую дичь».

На сьогоднішній день підрахунком кількості куликів у Волинській області та вивченням їх екології займаються працівники УТМР. Так у 2000 році у Луцькому районі зареєстровано 220 куликів різних видів.

Для дослідження баранцевих на території Луцького району також були використані матеріали власних досліджень. Спостереження проводились у весняний, літній та осінній періоди. Фіксували час прильоту, токування, насиджування і відльоту. Для проведення спостереження були визначені наступні маршрути:

·        маршрут №1 пролягав по заливних луках, що тягнуться вздовж річки Стир біля сіл Боратин, Підгайці, Рокині, Зміїнець, маршрут №2 пролягав по Гнідавських болотах міста Луцька і маршрут №3 – вздовж річки Чорногузка біля сіл Новостав та  Баїв. Найбагатший видовий склад фауни баранцевих Луцького району відмічався по маршруту №1. На маршруті №2 було знайдено більше неповних та повторних кладок. Рідкісні кулики кульон великий і баранець великий були відмічені лише на маршруті №1. Всього на території району було зафіксовано 9 видів баранцевих.

Визначили щільність найпоширеніших видів за формулою:

Найбільш щільною на досліджуваній території є популяція баранця звичайного: приблизно 1 особина на 2 км. Другою є популяція коловодника звичайного: особина на 3км.

Виходячи із щільності та чисельності особин розробили таблицю по індексу домінування ( І д )

Під час досліджень користувались такими матеріалами: рулетка (для замірювання розмірів яєць і гнізда), фотоапарат, визначник птахів, бінокль, ручка та записник.

Кульон Великий

Найбільші кулики у фауні України. Маса до 1000 г. У дорослих птахів верх тіла строкатий, буро-сіро-білий.Зазвичай, кульон великий з’являється в кінці березня. Лише в холодні весни приліт затримується. Летять кульони зграями. Перші птахи прилетіли на річку Стир 25.ІV.2013р., а на річку Чорногузку - 27.ІV.2013р.

  Висновки:

1.     На території Луцького району було відмічено 9 видів сивкових.

2.     Прилітають кулики з початку березня до середини квітня.

3.     Найпершими були зареєстровані слукву (21квітня), останніми – набережники (18 травня).

4.      Найбільше було відмічено кладок баранців звичайних (3), грициків великих  (2).

5.     Насиджування триває 24-27 днів у всіх видів.

6.      Найбільш поширені види–баранці звичайні, травники, найменш поширені на території Луцького району – кульон великий, кульон середній, баранець малий.

7.      У Червону книгу України занесені – баранець звичайний, кульон великий, кульон середній.

8.     Відносна чисельність особин всіх видів станом на 2016 рік становила на території Луцького району – 220 особин.

9.      Найбільша щільність у баранця звичайного, найменша – кульона середнього.

Результати проведеного дослідження показали, що потрібно шукати шляхи вирішення проблеми.

На даний час щільність промислових куликів низька порівняно з минулим. У Луцькому районі в 2000 роки не відкривлось полювання на жоден з куликів.

1. Зменшення лісів у зв’язку з господарським освоєнням нових територій. У цьому випадку скорочуються життєві простори птахів. Саме це і є одним із факторів, які сприяли зменшенню кількості слукви.

2. Гідромеліорацією, греблями, вирівнюванням русел річок, різними технічними спорудами, які є непереборними перешкодами на життєвому шляху багатьох хребетних. Цей фактор впливає на різке зменшення чисельності лугових куликів. Так, внаслідок невдалого осушення болота біля села Маяки Луцького району із біоценозу зникли баранець великий, грицик великий, різко знизилась кількість баранців звичайних.

3. Забруднення рік, озер, ставків, грунту, повітря, що негативно впливає на чисельність птахів і викликає їх загибель.

4. Застосування отрутохімікатів без врахування їх негативної дії на корисну фауну.

5. Прямим зіткненням з технікою. Багато куликів, які летять щільними зграями, розбиваються об літаки. Часто осушення боліт проводиться під час насиджування, в результаті чого і пташенята гинуть під колесами транспортних засобів.

6. Надмірним промисловим винищуванням і браконьєрством. На даний час занесені до Червоної книги.

Щоб зберегти видовий асортимент фауни куликів, необхідно створити абсолютні заповідники, заказники, залишити недоторканими значні площі природних ландшафтів, піклуватися про додержання правил полювання, боротися з браконьєрством, проводити сезон тиші (квітень – липень), здійснювати комплекс біоценотичних та біотехнічних заходів.

Щоб забезпечити екологічно сприятливі умови для життя куликів, слід налагодити меліоративну сітку і регулювання рівня води в каналах, ставках. Озерах. Заплавних лугах. Громадськість повинна постійно стежити за охороною заборонних смуг вздовж річок. Озер та інших водойм, де заборонено випасати худобу, косити сіно, рубати лозу, особливо в сезон тиші – період з 15 квітня по 15 липня.